A a — [а];
B b — [б];
C c — [дж];
Ç ç — [ч];
D d — [д];
E e — [е];
F f — [ф];
G g — [ґ];
Ğ ğ — не вимовляється, але наявність літери ğ в слові подовжує вимову попереднього голосного звука;
H h — [х];
I ı — [и];
I i — [і];
J j — [ж];
K k — [к], вимовляється м’яко після e, i, ö, ü;
L l — [л] – після a, ı, o, u; [ль] – після e, i, ö, ü;
M m — [м];
N n — [н];
O o — [о];
Ö ö — немає українського аналога, проте вимовляється як [ьо], або як звук, що утворюється при вимовлянні [йо] без початкового звука [й];
P p — [п];
R r — [р];
S s — [с];
Ş ş — [ш];
T t — [т];
U u — [у];
Ü ü — немає українського аналога, проте вимовляється як [ьу], або як звук, що утворюється при вимовлянні [йу] без початкового звука [й];
V v — [в];
Y y — [й];
Z z — [з]
Голосні і та а часом пишуться зі значком ^
î - подовжує вимову літери і;
â - пом’якшує передуючі їй g, k, l, в інших випадках подовжує вимову літери а.
Автор публікації: Zoryana © 2010
Зоряно,
дяка за статтю та чудове її оформлення! Пішов редагувати свою аналогічну статтю про польську, щоб підтягти її до рівня твоєї ;-)
Вивчаю зараз польську мову он-лайн за курсом Якуба Логінова. Супер. Не минуло й місяця, а вже читаю та практично все розумію. Одночасно працюю з еспанською та турецькою мовами. Тому звернув увагу на корисне посилання "Читанка для дітей", яке отримав від Якуба. Відразу забаглося мати такі самі для інших двох мов. Чи не має шановне паньство якихось порад на лінки щодо турецької читанки?
Ще раз гратулюю.)))